Радіореклама, за даними англійських соціологів, за рiвнем сприйняття ненабагато відстає від телевізійної. Щоправда, має нижчий рiвень запам’ятовуваностi, особливо пiсля певного промiжку часу. Та в цьому можна побачити i плюс: те, що повiльнiше запам’ятовується, повiльнiше набридає. Тому радiореклама i є часто зорiєнтованою на швидкий (але нетривалий) ефект: наприклад, у пропагандi торгової акцiї, розпродажу, концерту. Натомiсть рідше на радіо звучить іміджева реклама торгових марок, яка повинна мати ефект довгого запам’ятовування. У цьому випадку вона доповнює інші рекламні носії (телебачення, зовнішню рекламу). 

Радіо охоплює такі категорії людей, до яких не доходить ТБ і преса, наприклад, водіїв авто і вiдпочивальникiв на природі. Мобільність, гнучкість і дешевизну радіо високо цінують рекламодавці. Ефективність хвилинного радіоспота становить приблизно 75 відсотків ефективності стандартного 30-секундного телеролика.
Сучасне радіо адресоване слухачам, у основному зайнятим іншими видами діяльності. Воно претендує на залишок уваги активної людини, утворюючи фон для його роботи або відпочинку. Але саме тому, що воно розраховане на неуважну людину, вважають теоретики і практики реклами, iнформацiя та виражальнi засоби, якi фігурують у повідомленнi, повинні бути цікавішими, винахідливішими, витонченiшими, нiж раніше, у "золотий вік" радіо.

Радіореклама має такі головні переваги:
• повсюдність;
• оперативність;
• селективнiсть (вибірковість аудиторії). 

Існують результати лабораторних досліджень, якi свідчать про те, що люди краще запам'ятовують список слів, який вони прослухали, нiж той, який вони бачили на зображенні, наприклад, на фотослайдi.
Дослідження доводять, що людей легше переконати у достоїнствах нового товару, якщо робити це словами. Він їм подобається більше, і вони готові купувати його бiльшою мiрою, ніж у випадках, коли словесні звертання супроводяться зображеннями. Схоже, що нічим іншим не підкріплене словесне повідомлення здатне створювати у людей набагато більш сильне позитивне враження вiд товару.
Цей ефект зумовлений фізіологічними особливостями сприйняття. Вухо реагує швидше, ніж око. Неодноразові перевірки показують, що мозок здатний сприйняти вимовлене слово за 140 мiлiсекунд, а на розуміння надрукованого слова потрібно 180 мiлiсекунд.

Ми не тільки чуємо швидше, ніж бачимо; наше слухове сприйняття триває довше, ніж зорове. Зоровий образ — зображення або друкарські слова — затухає менш, ніж за 1 секунду, якщо наш мозок не робить спеціальних зусиль для запам'ятовування суті побаченого. Слухове ж сприйняття триває у 45 раз довше.
Отже, слухати повідомлення — більш ефективно, ніж читати. По-перше, вимовлене слово довше зберігається у мозку, дозволяючи краще стежити за думкою. По-друге, тембр людського голосу надає словам емоційність, недосяжну ніяким зображенням.

Можна також припустити, що пiд час прослуховування радiореклами фантазiя слухача вимальовує саме такий образ рекламованого товару, який йому хотiлося б бачити, тодi як телереклама позбавляє його цього права i навiть може розчарувати. Наприклад, якщо у радiорекламi звучить фраза "ми пропонуємо найкращi авто", кожен радiослухач уявляє їх по-своєму, згiдно зi своїми смаками i уподобаннями. Це зможе призвести хоча б до того, що вiн таки звернеться до рекламодавця, щоб принаймнi дiзнатися бiльше. Натомiсть побачивши те чи iнше авто на екранi, глядач може одразу розчаруватися i навiть не зателефонувати на фiрму. 
У цьому випадку можемо провести паралель iз складнощами, якi виникають при екранiзацiї казок. Коли у казцi сказано, що "принцеса була неземною красунею", кожен уявляє її по-своєму, згiдно iз своїм iдеалом жiночої краси. Натомiсть у кiнофiльмi роль виконує конкретна актриса, i чимало людей може сказати, мовляв, хiба ж це така вже неземна красуня? Звичайна дiвчина... У цьому випадку маємо справу iз перевагою не лише радiореклами як такої, але й радiо загалом: скажiмо, телеведучого глядач бачить вiдносно реально (навiть з урахуванням особливостей телевiзiйного зображення), i може його критично оцiнювати. Натомiсть приємний голос радiоведучого дає можливiть пiдсвiдомо уявляти його будь-яким.
Радіореклама впливає тільки на слух і створює свій "театр уяви", оперуючи усього трьома елементами: словом, шумовими ефектами і музикою.